Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Визначні місця
Римо-католицькі костели
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 27.03.2009 - 21:30При Старому Ринку є невеликий костел св. Івана Хрестителя. За переказом, був це надвірний костел жінки князя Льва, Констанції, що була дочкою угорського короля Бели IV. Костел мав бути заснований 1260 р., належав до ордену домініканів, потім до вірменів-уніятів. Теперішня будова в романському стилі з 1886 р., всередині цехові образи й портрети.
Недалеко звідси, при Краківській площі, є костел Марії Сніжної. Це найдавніший парохіяльний костел у Львові, заснований німецькими міщанами ще, мабуть, за княжих часів, в XIV ст. Костел був у романському стилі, перебудований багато разів, востаннє при кінці XIX ст.
Вірменські церкви
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 27.03.2009 - 21:26Коли турки стали завойовувати Вірменію, почалася звідти еміграція населення. Вірмени прийшли також до Львова. Перші вірменські поселенці появилися у Львові ще за княжих часів. Свідоцтвом цього є те, що на Підзамчі вірмени мали аж три свої церкви. Найстаршими мали бути церква й монастир св. Анни, як вважають, тут був найдавніший осідок вірменських єпископів. Церква знаходилася при теперішній Жовківській вулиці, ч. 42. Це була дуже багата церква завдяки легатам вірменських міщан.
Монастирі Воведення i св. Івана Богослова
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 27.03.2009 - 21:14Жіночий монастир зразу мав бути заснований при монастирі св. Онуфрія; 1591 р. митрополит Михайло Рогоза дав благословення на будову монастиря св. Катерини. В 1646 р. молдавський воєвода Василь Лупул (пізніше сват Богдана Хмельницького) дав на монастир свій грунт, званий П'ятницьке, і тут побудовано монастир і церкву Воведення Богородиці. По 1659 р. монастир стояв на площі, що тепер належить до касарень при вул. Бальоновій (Гайдамацька). Черниці мали привілей робити свічки й доставляли їх до всіх церков у Львові. Пізніше робили також нитки й продавали їх на Ринку.
Як добратися з аеропорту на вокзал?
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 05.03.2009 - 13:04У відвідувачів нашого міста виникає питання: як добратися з аеропорту на вокзал (http://misto.ridne.net/viewthread.php?tid=7288)? Можна звичайно взяти таксі, але то буде досить дорого порівняно з громадським транспортом (особливо якщо врахувати бажання приватних таксистів на рівному місці нажитися, у 1,5-2 рази завищуючи ціну).
Варіант 1.
1) Добратися до перехрестку вул. Любінська-Виговського (2 зупинки від аеропорта) за допомогою тролейбуса №9 або маршрутки №95.
2а) Здійснити пересадку на маршрутки №2, 67, які їдуть безпосередньо до вокзалу.
2б) Доїхати до приміського вокзалу маршрутками №35, 57, 111, 135 - а звідти до вокзалу декілька хвилин пішки.
Варіант 2.
Вул. Підвальна Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Суб, 24.01.2009 - 00:16Це зображення було завантажене з дописом Вул. Підвальна Художник В. Стопачинський.
Вул. Підвальна Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Суб, 24.01.2009 - 00:16Це зображення було завантажене з дописом Вул. Підвальна Художник В. Стопачинський.
Вул. Підвальна Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Суб, 24.01.2009 - 00:16Пл. Ринок Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Sun, 18.01.2009 - 01:52Це зображення було завантажене з дописом Пл. Ринок Художник В. Стопачинський.
Пл. Ринок Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Sun, 18.01.2009 - 01:52Це зображення було завантажене з дописом Пл. Ринок Художник В. Стопачинський.
Пл. Ринок Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Sun, 18.01.2009 - 01:52Це зображення було завантажене з дописом Пл. Ринок Художник В. Стопачинський.
Пл. Ринок Художник В. Стопачинський
Внесено elektron Sun, 18.01.2009 - 01:52Вулька
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 18.12.2008 - 10:25Далі на південь у ярах ховається Вулька (Тепер територія міського парку культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького). Вулька — назва зменшена від воля, означає оселю, закладену на окремих вільностях, свободах. Коли вона постала, не знаємо; зразу звалася Булькою панєнською, від ордену панєн домініканок, власністю якого була. Вулька знаходиться в ярах, де є джерельні потоки Полтви. Полтва творить тут два стави, яких назви все змінюються. Перший звався колись Полтавою, потім Бачинського, І. Альснера. Другий став звався Левицького, Маріонової, тепер зветься Світець (Басейн «Медик»), і віддавна були там купелі.