Церква Св. Хреста і монастир Францішканів

Дальше за будинками єзуїтів був монастир францішканів з костелом св. Хреста, на місці давнішої церкви св. Хреста. Костел був заснований в XV ст. У сім францішканськім костелі відбулася славна нарада у вересні 1648 р., як на Львів ішов тоді Хмельницький. На раді було 3000 шляхти, і вона віддала оборону міста і краю князеві Яремі Вишневецькому, знаному з ненависті до козаків. Але Ярема забрав тільки гроші, зібрані міщанами на оборону, і кинув місто на його власну долю. Під час наради у костелі помічено якогось передміщанина-українця, що записував щось у книжечці. Його взято за шпигуна, виведено із костела і біля єзуїтської фірти без допиту і суду вбито. В 1785 р. кляштор був знесений і в його будинках приміщено нормальну школу, в спорожненім костелі відбувалися 1792—1842 рр. вистави зразу німецького театру, потім польського (Богуславського і Камінського). Театр мав у двох поверхах 36 лож, 114 крісел і по 200 місць у партері та на галереї. В театрі було зимно й доволі темно; освітлювано салю олією, що не раз капала із жирандолі на голови глядачів у партері. Пізніше відбувалися тут концерти й «магічні» вистави. Велике враження у Львові зробило те, як один із акторів відкрив домовини з людськими кістяками,— при перебудові костела на театр забули усунути з підземелля давніх покійників...
Побіч театру були т. зв. редутові салі, в яких зимою від свята Трьох Королів протягом трьох тижнів відбувалися контракти, рід біржі, на які з'їздилася шляхта з цілого краю. Тут укладали всякі торгові справи, продавали хліборобські продукти, докували капітали і т. д. Головні сходини (зібрання) біржі були у вечірній порі, між шостою і дев'ятою годинами. Вступ на контракти коштував 15 крейцерів, порядку пильнував комісар та офіцер із варти. У бічних кімнатах був буфет. Там починалася забава, що тривала до ночі і ранку. Пізнім вечором у тих салях починалися редути, на яких виступала публіка, поперебирана за турків, італійців, іспанців, муринів, середньовічних рицарів, пастирів і т. д. Під час обстрілювання Львова 1848 р. ці будинки знищено; пізніше була тут промислова школа.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.