Скарбківська й Стрілецька вулиці

З північної сторони укріплення міста йшли між вулицею Скарбківською (Лесі Українки) й Стрілецькою (Данила Галицького). Тут також ішов ряд башт: на розі від Губернаторських валів згадана вже римарська, далі 2 — пивоварів і медоварів, 3 — шапкарів і сідельників, 4 — ткачів, 5 — мечників, 6 — міховників, мулярів і бляхарів (навпроти костелу Марії Сніжної), 7 — кушнірська на Краківській брамі, 8 — пекарська, в розі при домах Скарбка. Краківська брама була на місці, де Скарбківська вулиця сходиться з Краківською; це була могутня будова, з подвійними воротами. Та через те, що ворота не були прямо проти себе, між ними все панувала темнота. Це місце тамошні мешканці називають досі Краківською брамою. За мурами простягалися вали й фоси. З усіх тих укріплень нема й сліду. Від 1777 р. почали руйнувати старі фортифікації, тоді розбудувалися вулиці Вірменська нижча (тепер Скарбківська) й Стрілецька, названа так від давньої стрільниці, що була перед Краківською брамою. За самою брамою стояв дім, званий «цельштатом», а при кінці теперішньої Скарбківської вулиці, при давній дзвіниці домініканів, висів щит, до якого стріляли. Тут відбувалися стрілецькі вправи, і тому пізніше сусідню площу названо Стрілецькою. Стрілецьке братство мало свої окремі права й звичаї. Особливо святочно відбувався щорічно вибір голови братства, т. зв. куркового короля (звався так від «курка», тобто когута, відзнаки товариства). Від міського арсеналу на Підваллю ішов похід до міста в такім порядку: наперед кінно їхало двоє трубачів, далі йшли два полки стрільців з хоругвами й тарабанами (барабанами) під проводом полковників; за ними артилерія, при ній теслі, пушкарі й міські «цепаки» (міліція). Далі несли й вели чотири нагороди для найкращих стрільців: четвертою нагородою був баран із мальованими рогами, обсипаний позолотою, вели його два різники, прибрані у вінки; третьою нагородою була штука сукна; другою — віл із золоченими рогами, вели його чотири різники у білих сорочках і білих фартухах; першою нагородою була корона й інші відзнаки «короля»,— давній король їхав сам прибраний у ті «клейноди», перед ним трубачі з кітлами (литаврами). Везли далі привілеї братства, їхала рада міста, йшли ще два полки стрільців.
Перед Краківською брамою була здавна торговиця. До XV ст. жили тут численно татари, що займалися ремеслами й торгівлею; пізніше поширилися жиди. Як уже було згадано, перед брамою наші шевці з передмістя мали 40 шевських яток. Краківське передмістя, особливо в околиці теперішньої площі Голуховського (пл. Торгова) й сусідніх вулиць, було дуже багнисте, колись тут навіть полювали на качок.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.