Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Стрийський парк
Стрийський парк засновано в 1879 р. Ця околиця в давніх часах складалася з піщаних надм (дюн) і крутих ярів та долинок. В нижчій частині, від теперішнього пам'ятника Кілінському до вулиць Стрийської, Домбровського (І. Рутковича) й Пулавського (Паркова), був колись цвинтар, закритий 1823 р. Жодного сліду з нього тепер не зосталося. В горішній частині був австрійський форт. Парк поширено й прикрашено з нагоди крайової виставки 1894 р. В парку засаджено різноманітні дерева: червоні й яворові клени, каштани, вільхи, берези, буки, дуби, платани, акації, липи, сосни різних родів, смереки, ялівець, тис, модрину, американські сосни й різні кущі.
Крайова виставка 1894 р. знаходилася в горішній частині парку. Уладжено там фонтани, вечором освітлені різнобарвним світлом, квітники, поставлено ряд павільйонів. Як залишки цієї виставки зосталися т. зв. водна вежа (водонапірна вежа, тепер бар «Вежа»), павільйон мистецтва, трираменний хрест, захований серед смерек, тощо. У нижчій частині парку поставлено тоді штучні руїни, до яких ужито матеріал зі старого мосту над Сорокою й надгробків з цвинтаря... Тоді також уладжено ставок, на якому були лебеді і побіч квітники.
На «повиставовій площі» в 1916 р. була австрійська воєнна виставка, на якій виставлено продукти воєнного промислу й воєнні уладження, як, наприклад, окопи, підземні захисти тощо. Від 1922 р. відбуваються тут «Східні торги», задля яких площу забудовано негарними павільйонами і знищено частину парку. Згадати ще треба, що в парку від сторони Стрийської вулиці з 1890-х рр. був невеликий звіринець, де показувано вовка, серну, лиса й вірла; потім була пара ведмедів.
Під час великої війни (Першої світової) у Стрийському парку поліг при повітряній катастрофі австрійський летун, його могила була коло Палати мистецтва. В листопаді 1918 р. були тут могилки українських стрільців, що полягли у бою. Їх ексгумовано й перенесено на цвинтарі.
І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.
Додати новий коментар