Усе

Фотографії галереї на мапі (карті)

Стрийський парк - це один з найкрасивіших парків Львова площею біля 60 гектаров з різнобарвною добре развинутою флорой, різноманітним рельєфом і живописними видами. Парк закладено в 1887 році досвідченим міським садовничим А.Рерингом. Парк славиться багатою коллекцією цінних і рідкісних дерев і кущів.

Матеріал взято з Вікіпедіа.

Старе Село, с. Пустомитівського району, Львівської обл., розташоване за 25 км на південний схід від Львова. Добре збережені руїни оборонного замка князів Острозьких, побудованого 1584 — 89 за участю А. Прихильного (відновлений 1642 і 1654) у стилі східно-европейського пізнього ренесансу. Замок займав значну площу, стіни (14 — 16 м висоти) завершені аттиком, оздобленим аркатурою, а фронтони башт (збережені 3) увінчані бароковою різьбою на камені.

Перейти до фотографій галереї

Матеріал взято з Вікіпедіа.

Основні вулиці: Листопадового Чину, Крушельницької
Площа: Св.Юра
Інші вулиці: Матейка, Устияновича, Новаківського, Технічна, Каменярів
Перейти до фотографій галереї

Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) - держава, створена в листопаді 1918 року на частині українських земель, що входили до Австро-Угорської імперії.

- Історія

Напередодні Першої світової війни значна частина українських земель - Східна Галичина, Буковината Закарпаття - перебували у складі Австро-Угорщини. В жовтні 1918 року в умовах воєнної поразки австро-німецького блоку та національно-визвольної боротьби народів Австро-Угорська імперія розпалася на декілька незалежних держав. Рішучі заходи зі створення власної держави почали робити й українці на західноукраїнських землях.

Основні вулиці: Богдана Хмельницького, Жовківська, Гайдамацька
Інші вулиці: Долинського, Лемківська, Кушевича, Тесленка, Лобачевського, Заводська, Ткацька
Перейти до фотографій галереї

Хмельницький Богдан (Федір) Зіновій Михайлович (бл. 1595 – 6 серпня 1657, Чигирин) - український державний діяч, полководець, дипломат. Гетьман України з 1648 р. Очолив повстання, яке поклало початок визвольній війні українського народу. Засновник української козацької держави, організатор її адміністративного управління.

- Біографія

Площі: Старий Ринок, Звенигородська, Вічева
Основні вулиці: Івана Гонти, Ужгородська, Смерекова
Інші вулиці: Підгірна, Князя Лева, Рибна, Сніжна, Піша, Насипна
Фотографії галереї на мапі (карті)

Якщо Ви маєте Львівські фотографії вулиць і краєвидів і у Вас є бажання співпрацювати з проектом Фотоблог Львова, пишіть на пошту pzhe{paвлик}ridne.net.

Основні вулиці: Мазепи, Топольна, Хвильового
Балатон, Інструментальний завод
Інші вулиці: Інструментальна, Орлика, Тичини
Перейти до фотографій галереї

Іван Мазепа (Іван Мазепа-Колединський, пол. Jan Mazepa Kolędyński) (*1639 — †21 вересня 1709) — гетьман України в 1687—1709 рр. Спочатку вважав можливою співпрацю з Москвою, але політика Петра I в Україні в період Північної війни призвела до розриву Мазепи з Росією. У 1708 р. уклав угоду з Карлом XII про приєднання до антимосковської коаліції. Після поразки шведської армії під Полтавою емігрував. Помер у Бендерах, похований у Галаці.

- Походження

Мазепа вродився в Мазепинцях, на шляхетськім хуторі Київщини, недалеко Білої Церкви, який польський король Зігмунд-Август надав у 1592 р. шляхтичеві Михайлові Мазепі-Колєдинському зі славного роду Курчів.

Основні вулиці: проспект Червоної калини
Ринок Санта Барбара, ринок Шувар, супермаркет Арсен
Інші вулиці: Хуторівка, Довженка, Хоткевича, Чукаріна, Скрипника, Вернадського, Коломийська, Кос-Анатольського, Антоненка-Давидовича
Перейти до фотографій галереї

«Червона Калина», курінь старших пластунів, заснований 1927, як спадкоємець пластової сотні, що в листопаді 1918 співдіяла у встановленні української влади в Стрию й околиці й згодом прийняла участь у Визвольних Змаганнях. Крім виховання молоді, курінь опікувався цвинтарем на Маківці й визначився у революційній боротьбі, зокрема в рядах УПА (згинуло 18 членів). В екзилі переформувався на 5 курінь пластового Сеньйорату та утворив з 23 куренем старших пластунів «Загін Червона Калина», утримуючи назву і емблему як символ збройної дії.

Основні вулиці: Володимира Великого
Універмаг Львів (Новий ЦУМ)
Інші вулиці: Симоненка, Боткіна, Тролейбусна
Перейти до фотографій галереї

ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ (958? - 15 липня 1015) - великий князь Київський (з 980 р.) (Володимир Великий, Володимир Святий, Святий рівноапостольний князь Володимир, Володимир Красне Сонечко, Володимир Святославич). Народився не пізніше 963 р., бо близько 978-979 р. у нього вже була дружина Олова. Походження його матері Малуші, дочки Марка Любечанина і ключниці княгині Ольги залишається дискусійним.

До прийняття християнства Володимир утримував великі гареми. 300 наложниць у нього було у Вишгороді, 300 — у Білгороді, 200 — у Берестові. Але літописці фіксували тільки «законні шлюби» князя і нащадків від них. У 970 р. він був посаджений батьком у Новгороді, де від його імені управляв брат його матері Добриня. Перший шлюб Володимира можна датувати зимою 978/979 рр. Зимою 980 р. після невдалих переговорів про союз з полоцьким князем, котрий мав бути скріплений шлюбом Володимира з Рогнедою, Добриня виступив проти Полоцького князівства. Полоцьк було взято. Сім'я Рогволода була знищена, а Рогнеда, зґвалтована на очах у батька і братів, стала дружиною Володимира. Володимир дав Рогнеді слов'янське ім'я Горислава. Від неї у нього було кілька дітей. Після прийняття християнства Рогнеда відмовилась скористатись своїм правом заміжжя. Вона виїхала з старшим сином Ізяславом в родинну Полоцьку землю, де стала черницею під іменем Анастасії і померла близько 1000 р. З літа 980 р. третьою дружиною Володимира стала вдова Ярополка Святославича. Коли від цього зв'язку народився Святополк, супротивники Володимира говорили, що він «от двою отцю, от Ярополка и от Володимера.» Подальша доля «грекині» невідома. У 981 р. «йде Володимер на Ляхи и взя грады их Перемышль, Червен и иныа грады, иже есть под Русью». Успіх Володимира пов'язаний також з тим, що йому вдалося порозумітися з окремими з хорватських племінних князів. У 985 р. Володимир Святославич виступив проти Волзької Булгарії. Війна тривала з перемінним успіхом і скоро обидві сторони погодились на мир. Умови його влаштовували більше Булгар, бо булгари клялися, що «тогда не буди межди нами мира, егда камень начнет по воде плавати, а хмель погрязнути». Мир з Булгарією був скріплений черговим шлюбом.