Усе

Будівля Пожежної частини. Вигляд з вул.Насипної. This image was uploaded with the post Вул.Кривоноса.

Вул.Кривоноса. Вигляд в сторону Пожежної частини.
Вул.Кривоноса. Вигляд в сторону Пожежної частини.

Вежа Ратуші. Вигляд з скверу між вул.Винниченка та Підвальною. This image was uploaded with the post Телевізійна вишка.

Телевізійна вишка. Вигляд з вул.Винниченка.

Домініканський собор. Вигляд з вул.Підвальної від Пожежної частини.
В 1749 г. бул закладений фундамент за проектом інженера і архітектора Я. де Вітте. Будівництвом керував М. Урбаник, з 1764 г.— К. Мурадович, а закінчував фасад С. Фессінгер. До 1764 г. костел був в основному завершений, але після пожеж 1766 и 1778 рр. роботи відновилися. В 1865 р. за проектом архітектора Ю. Захарієвича до костелу прибудували чотириярусну дзвіницю. В 1895 р. був перебудований ліхтар на куполі, в 1905—1914 рр. реставрований інтер'єр. Костел побудований в стилі пізнього барокко за західноєвропейским зразком. Кам'яний, в плане він зображає витягнутий крест з овальною центральною частиною і двома дзвіницями по боках. Возвеличує костел величезний еліптичний купол. Масивні здвоєні колони підтримують галереї і лоджиї, прикрашені дерев'яними статуями роботи львівських скульпторів другої половни XVIII ст. Над галереями — колони барабана, що підтримують купол. В інтер'єрі збереглися скульптуры С. Фессінгера. В 1956—1958 рр. велись реставраційні роботи. До костела примикає будівля монастирських келій, перебудована заново в 1556—1621 рр. і відновлена після пожеж 1766 і 1778 рр. Будівля кам'яна, прямокутна в плані, трьохповерхова, з двома внутрішніми двориками, з типічною для монастирських будівель коридорною системою планування і арковими перекриттями.

Церква Св.Миколая. Вигляд з кута вул.Б.Хмельницького та Мулярської.

Панорама міста з 5 корпусу Львівської політехніки. Вигляд в сторону Голоско. На передньому плані - вул.Невського. This image was uploaded with the post Корпуси Львівської політехніки.

Корпуси Львівської політехніки. Вигляд з 5 корпусу в сторону
Після загарбання Львова феодальною Польщею у 60-х рр. XIV ст., руський замок був спалений, а на Замковій збудовано кам'яний замок, який служив бастіоном польського королівства на українських землях.
Наприкінці XVIII ст. почалося розбирання мурів замку і його матеріал використовувався для будівництва нових споруд. Замкова гора докорінно змінила свій вигляд після 1869 р., коли в польських буржуазно-шляхетських колах виникла ідея насипання пагорба на честь 300 роковин Люблінської унії 1569 р., що знаменувала собою акт об'єднання Литовського великого князівства з шляхетською Польщею і встановлення панування польсько-шляхетських загарбників на правобережній і лівобережній Україні. Під час насипання пагорбу було знищено рештки Високого замку (крім невеликого відрізка стіни, який зберігся до наших днів), але під його фундаментами розкопано обгорілі дубові підвалини могутньої давньоруської споруди, знайдено багато предметів того часу. ">Високого замку.

Вул.Любінська. Вигляд на перехресток з вул.Виговського. This image was uploaded with the post Вул.Любінська.