Гори Шембека, Познанська й Каліча

На південь від Академічної вулиці терен підноситься догори в напрямі на узгір'я Цитаделі. Це узгір'я складається з трьох гір, що колись мали свої назви: гори Шембека, або Вроновських, гори Калічої і гори Познанської.
Гора Шембека (або Шемберка) має таку назву в XVII ст.— це найвища гора, що опадає стрімко до вул. Коперника. Під час облоги Львова Хмельницьким 1648 р. опанували її козаки. В 1672 р. турки збудували тут батарею і примістили на ній чотири тяжкі гармати, тому й до половини XIX ст. цю гору звали турецькими шанцями. Залишки цих шанців у вигляді насипу були ще в 1830-х рр.; оглядав їх тоді львівський історик Антін Петрушевич ще як учень. Біля підніжжя насипу відкрито тоді кам'яну фігуру, що зображала чоловіка до пояса, з рукою на грудях. На сточищі гори, від теперішньої вул. Вроновських (акад. Ф. Колесси), при кінці XVIII ст. побудовано шляхетський двір з гарним садом, висадженим липами, що йшов аж до Пелчинського ставу (на вул. Д. Вітовського); на вершку гори була кругла будова, т. зв. рондель. В 1791 —1829 рр. цей двір належав до радника львівського шляхетського суду Станіслава Вроновського, від нього гора дістала своє друге ім'я. Вроновський збирав книжки й старовину, знав історію Львова, любив мистецтво і навіть дав у своїй палаті пристановище театрові.
Познанська гора згадується під час другої облоги Хмельницького 1655 р.: тут стояла московська батарея й звідси обстрілювали місто.
Каліча гора, від сторони теперішньої Калічої вулиці, вже приблизно 1450 р. була місцем, де жили каліки й старці; вони мали навіть свого «старосту калік». Пізніше постав тут шпиталь св. Лазаря, званий «лазаретом»; в 1619 р. перенесено його на теперішню вулицю Коперника. На Калічій горі 1656 р. побудував свій двір Бартоломей Зиморович, львівський історик і поет.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.