Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Коперніка, Дорошенка

Галерея вулиць Коперніка, Дорошенка

 

Основні вулиці: Коперніка, Дорошенка
Палац Потоцьких
Інші вулиці: Стефаника, Банківська, Словацького
Перейти до фотографій галереї

Копернік Миколай (пол. Mikołaj Kopernik) (19 лютого 1473, Торунь — 24 травня 1543) — астроном, автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи.

Народився в Торуні в родині купця. Рано залишився без батька і виховувався у свого вуйка, єпископа Вармійського. Навчався у Краківському, Болонському і Падуанському університетах. Пробувши в Італії близько восьми років, повернувся на батьківщину 1503 і став секретарем свого вуйка, а 1510 каноніком Варсійської єпархії. Свою найголовнішу свою працю, базовану на власних спостереженнях і обрахунках, “Про кругові рухи небесних тіл” опублікував після довгих сумнівів у рік своєї смерті. У цій роботі він постулював зовсім нове розуміння місця Землі і, разом з тим, людини у Всесвіті. Стара теорія, сформульована грецьким астрономом Птолемеєм у 2-му ст. по Р.Х., розглядала Землю як центр світобудови і була панівною серед вчених і теологів. Погляд Коперніка коротко сфорульовано на його пам”ятнику у Варшаві: “Solis stator, Terrae motor” (Він зупинив Сонце, зрушив Землю). Довга затримка з публікацією його книги не пов”язана, як це часом стверджується, з побоюваннями переслідувань з боку Церкви, бо єпископ Гідеман Гізе, кардинал Микола Шонберг, так само як і учень Георг Іоахім Ретік давно були знайомі з його теорією і наполягали на публікації книги. Сумніви Коперніка були пов”язані з інтуїтивними вічуттями деяких хиб його теорії, переобтяженої зайвими деталями. Книга Коперніка на латинській мові вийшла тиражем 1000 примірників у Нюрнберзі, а потім була перевидана в Базелі (1566) і вже після її заборони Церквою в Амстердамі (1617). Причина початкової зацікавленості Церкви теорією Коперніка була в необхідності реформи календаря, яка ставала очевидною через невідповідність юліанського року астрономічному. Календар був змінений папою Григорієм ХІІІ 1582 після уточнення даних Коперніка астрономом Еразмом Райнгольдом, а заборона книги Коперника настала лише 1616 тимчасово “аж до її виправлення”. Причина була в тому, що книга дала поштовх для нових теорій, які заперечували релігію взагалі і припускали множинність світів, як це, наприклад, стверджував Джордано Бруно, що було приводом до його спалення після суду інквізіції на площі Квітів у Римі 17 лютого 1600.

Львівські піцерії

 

Під час лінгвістичного спостереження за вивісками у місті, не можна було не помітити, що практично усі піцерії носять назви, пов"язані з батьківщиною піци - Італією. Серед них такі як: "Челентано", "Чінзано", "Пепероні". Оскільки саме Італія незмінно асоціюється із цією стравою, такі найменування, незважаючи на свою "іноземність" та запозичення, виглядають досить органічно та природно у лінгвістичному середовищі.

Вулиця Сикстуська

 

Вулиця Сикстуська (Дорошенка), давня Сикстівська дорога, має ім'я від Томи Сикста, що заснував тут першу оселю в 1605 р. В тому самому часі постав тут дерев'яний костел Марії Магдалини, при якому був монастир домініканів. Близько половини XVII ст. збудовано мурований костел у бароковому стилі, в 1784 р. він став парохіяльним. Другий монастир, т. зв. дуxачок або канонічок де Сакс, був між вул. Сикстуською, Словацького й Крашевського (Крушельницької). В тих околицях було кілька мурованих саджавок для риби, з яких найбільша — латинського архієпископа. При Сикстуській вулиці в 1655 р., в часі другої облоги Львова Б.

Костели й греко-католицька духовна семінарія

 

При вулиці Коперника, нижче, в 1677 р. побудовано костел кармеліток босих. Пізніше, за часів Йосифа II, костел знесено й будинок зайняв польський національний інститут ім. Оссолінських (тепер — Національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника), заснований 1823 р. Є тут велика бібліотека, де зібрано понад 150 000 книг, в тому числі дещо з українських стародруків, 5000 рукописів, багато автографів, велика збірка географічних карт. Також міститься тут музей ім. Любомирських із великою збіркою портретів, зброї, рисунків, ритовин, монет та іншої старовини.

Вулиця Коперніка

 

Назви вулиць змінялися протягом віків. Вулиця Коперника звалася близько 1530 р. Сокільницькою дорогою, бо вела до села Сокільників; у XVIII ст. називають її Широкою. В горішній частині вулиці від 1618 р. був шпиталь св. Лазаря (перенесений сюди з Калічої вул.), в 1621 р. в ньому знайшли захист хворі вояки, що верталися з турецького походу. На різні хвороби вимерло їх тут коло 2000. В 1635—1640 рр. побудовано при шпиталі костел св. Лазаря. Це будова невелика, без прикрас, із гостролуковими вікнами й низькою вежею; вівтар бароковий.

Гори Шембека, Познанська й Каліча

 

На південь від Академічної вулиці терен підноситься догори в напрямі на узгір'я Цитаделі. Це узгір'я складається з трьох гір, що колись мали свої назви: гори Шембека, або Вроновських, гори Калічої і гори Познанської.

Полтва

 

На захід від середмістя за Полтвою, Академічною вулицею (пр. Шевченка) і Гетьманськими валами (пр. Свободи) в давніх часах були багнища й мочари. Ще коло 1780 р. на вулиці Карла Людвика (Легіонів – пр. Свободи, непарні числа), як згадує один із львів'ян, «нічого іншого не було, тільки багна й трясовища; кілька домиків, розкинених тут і там при вулиці Єзуїтській (тепер Ягайлонська – акад. В.Гнатюка), два домики при вул. Сикстуській (Дорошенка), а як ціла Широка вулиця (теп. Коперника), все місце було болотнисте, самі мочари, трясовища, зарослі тростиною,— там на качки славно польовано». В околиці Академічної площі (початок вул. Саксаганського і пр.

Вул.Грабовського

 

Вул.Грабовського. Вигляд від цитаделі в сторону вул.Коперніка. Вдалині - костел Марії Магдалини (органний зал по вул.С.Бандери). Це зображення було завантажене з дописом Цитадель.

Див.також: 
Цитадель

Вид на костел Марії Магдалини (органний зал по вул.С.Бандери)

 

Вид на костел Марії Магдалини (органний зал по вул.С.Бандери). Вигляд від цитаделі в сторону вул.Коперніка вздовж вул.Грабовського. Це зображення було завантажене з дописом Цитадель.

Див.також: 
Цитадель

Ремонт вулиці Словацького

 

Ремонт вулиці Словацького
Вулицю Словацького, біля Головної пошти, ремонтують. Забрали стару трамвайну колію. Можливо, після ремонту, заторів у цьому місці поменшає...
This image was uploaded with the post Ремонт вулиці Словацького.

Ремонт вулиці Словацького

 

Ремонт вулиці Словацького
Вулицю Словацького, біля Головної пошти, ремонтують. Забрали стару трамвайну колію. Можливо, після ремонту, заторів у цьому місці поменшає...

Палац Потоцьких по вул.Коперніка

 

Палац Потоцьких по вул.Коперніка. Вигляд з вул.Коперніка.

Альфред II Юзеф Потоцький гербу Пилява (29 липня 1817, Ланьцут - 18 травня 1889, Париж) – граф, політичний діяч, маршалек Галицького Сейму, намісник Королівства Галичини і Лодомерії, другий ординат в Ланьцуті.

Після завершення дипломатичної служби Альфред Потоцький присвятив подальше своє життя активній політичній діяльності в Галичині. У 1863 р. був обраний послом до Галицького Сейму. Був депутатом цього представницького органу аж до своєї смерті у 1889 р. У 1875-1877 рр. обіймав гідність маршалка Галицького Сейму. Протягом 1875-1883 рр. був намісником Галичини.

Вул.Коперніка

 

Вул.Коперніка. Вигляд від перехрестя з вул.Словацького в сторону від центру Львова. This image was uploaded with the post Вул.Коперніка.

Див.також: 
Вул.Коперніка

Вул.Коперніка

 

Вул.Коперніка. Вигляд від перехрестя з вул.Словацького в сторону центру Львова.
Копернік Миколай (пол. Mikołaj Kopernik) (19 лютого 1473, Торунь — 24 травня 1543) — астроном, автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи.
Свою найголовнішу працю, базовану на власних спостереженнях і обрахунках, “Про кругові рухи небесних тіл” опублікував після довгих сумнівів у рік своєї смерті. У цій роботі він постулював зовсім нове розуміння місця Землі і, разом з тим, людини у Всесвіті.
Читати більше про М.Коперніка.

Див.також: 
Вул.Коперніка
Синдикація вмісту