Коли турки стали завойовувати Вірменію, почалася звідти еміграція населення. Вірмени прийшли також до Львова. Перші вірменські поселенці появилися у Львові ще за княжих часів. Свідоцтвом цього є те, що на Підзамчі вірмени мали аж три свої церкви. Найстаршими мали бути церква й монастир св. Анни, як вважають, тут був найдавніший осідок вірменських єпископів. Церква знаходилася при теперішній Жовківській вулиці, ч. 42. Це була дуже багата церква завдяки легатам вірменських міщан.

Жіночий монастир зразу мав бути заснований при монастирі св. Онуфрія; 1591 р. митрополит Михайло Рогоза дав благословення на будову монастиря св. Катерини. В 1646 р. молдавський воєвода Василь Лупул (пізніше сват Богдана Хмельницького) дав на монастир свій грунт, званий П'ятницьке, і тут побудовано монастир і церкву Воведення Богородиці. По 1659 р. монастир стояв на площі, що тепер належить до касарень при вул. Бальоновій (Гайдамацька). Черниці мали привілей робити свічки й доставляли їх до всіх церков у Львові. Пізніше робили також нитки й продавали їх на Ринку.

Церква Різдва Богородиці заснована 1630 р. заходами підданих шляхтича Олександра Зборовського на грунті між Тарнавкою і Болонням; називано її церквою на Тарнавці. Вона стояла по правій стороні теперішньої Жовківської вулиці навпроти вул. Зборовських. Пізніше вона була перебудована й посвячена 1710 р. Церква була дерев'яна, побита гонтою, з двома вівтарями; іконостас дерев'яний, з гарними мальовилами. В порівнянні з іншими, церковця була бідна, мала тільки чотири фелони, одну срібну чашу, дещо срібних прикрас; цвинтар був опарканений, дзвіниця дерев'яна, з чотирма дзвінками; тут же резиденція священика й школа, в якій жив бакалавр зі студентами.

Церква Преображення, або Спаса вперше згадується 1539 р. Вона знаходилася десь при кінці Жовківської вулиці, її грунти доходили до Полтви. В 1743 р. церква була дерев'яна, побита гонтою. Вівтар був один, іконостас із чотирма намісними образами. Церковне начиння було бідне, всього три фелони, одна срібна чаша, дещо срібних прикрас. При церкві було братство.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Церква Воскресения Христового вперше згадується 1453 р. Вона знаходилася при теперішній Замарстинівській вулиці, по лівій стороні. В XVI ст. мала коло ЗО парохіян. Стара будова, мабуть дерев'яна, згоріла раз 1623 р., вдруге під час татарського нападу 1695 р. спалили її татари, разом із своїми трупами. Нова церква була величавої будови, ясна, з трьома верхами. Престол був один, великий, із свічниками, хрестом тощо. Іконостас дерев'яний, різьблений, мальований «старосвітською роботою» з 40 образами. Церква мала досить срібних прикрас, багаті фелони й інше начиння.

Церква св. Теодора, згадана вперше 1453 р., знаходилася навпроти св. Миколая, по другій стороні Волинської дороги (Жовківської вулиці), — пам'яткою по ній лишилася площа св. Теодора. Парохія св. Теодора простягалася від Краківської площі до церкви св. Параскеви. Жили тут різні ремісники-українці: шевці, кушнірі, римарі, кравці, слюсарі. Найбагатші були родини Зарудських і Рачинських. В XVI ст. парохіян числено 40 родин, у XVIII ст. число осілих міщан було всього 10, до сповіді йшло 100 осіб. Як виглядала церква в давніших часах, нічого не знаємо. В 1706 р.

Крім церков св. Миколая, Онуфрія й Параскеви, що існують і досі, в їх околиці було ще кілька церков, які не дотривали до нашого часу. Від XV ст. згадуються церкви св. Теодора й Воскресения, в XVI ст. — Преображення або Спаса, у першій половині XVII ст. постає церква Різдва Богородиці й монастирі св. Івана Богослова та Воведення Богородиці.

І.Крип'якевич Історичні проходи по Львові. - Львів, Видання товариства "Просвіта", 1932.

Церква св. Параскеви, або П'ятниці існувала вже 1443 р., заснована, може, ще в княжих часах. Теперішня будова походить з 1644 р. Збудована з каменю, виглядає на кріпку твердиню з високою вежею. Верх у вигляді бані з чотирма меншими вежечками прибудовано при реставрації 1908 р. на місце давнього шатрового покриття. Церква була збудована при підмозі молдавських воєвод, про що свідчить герб воєвод, що зображує голову вола під звіздою й короною з сонцем і місяцем побіч, вгорі шабля, скіпетр і княжа корона з написом:
Солнце, мъсяць и корона,
Сцептрум палаш оборона,
Глава в вънци и з звездою
Нотують всъм ясность твою.

Друга церква, що, за переказом, походить з княжих часів,— це монастирська церква св. Онуфрія. Польський літописець XVII ст. Зиморович оповідає, що перші ченці приїхали за князя Льва і князь віддав їм в опіку ікону Богородиці, мальовану св. Лукою. Пізніше, в 1463 р., монастир обновив міщанин Степан Дропан і добув для нього королівські привілеї. Як твердять монастирські хроніки, наново побудовано монастир при допомозі князя Костянтина Івановича Острозького.

З церков княжого Львова осереднє місце займала церква св. Миколая. Повз неї переходить стрімка вуличка Під брамкою; здогадуються, що в цьому місці були головні ворота до нижчих частин княжого замку. Церква св. Миколая — це, ймовірно, найстарша церква у Львові. Давня традиція каже, що вона була надвірною княжою церквою; може бути, що заснував її ще Данило або Лев, що в ній молилися князі — засновники Львова... Теперішня будова є значно змінена протягом довгих віків. Найстаршою частиною вважаються мури з гарного тесаного каміння, які відкрито під час відновлення 1924 р. Вони вказують, що церква мала план т. зв. грецького (рівнораменного) хреста.

Львів - це єдиний обласний центр України, у якому не видно річки. А вона є - це Полтва. Вона проходить через центральну частину міста біля оперного театру, але під землею. Відома усім "стометрівка" - над Полтвою!
Однак Полтва - не єдина річка Львова. Полтва має багато приток в межах міста, і усі вони також під землею.
На цій мапі орієнтовно показано русло Полтви та її приток.

У відвідувачів нашого міста виникає питання: як добратися з аеропорту на вокзал (http://misto.ridne.net/viewthread.php?tid=7288)? Можна звичайно взяти таксі, але то буде досить дорого порівняно з громадським транспортом (особливо якщо врахувати бажання приватних таксистів на рівному місці нажитися, у 1,5-2 рази завищуючи ціну).

Варіант 1.
1) Добратися до перехрестку вул. Любінська-Виговського (2 зупинки від аеропорта) за допомогою тролейбуса №9 або маршрутки №95.
2а) Здійснити пересадку на маршрутки №2, 67, які їдуть безпосередньо до вокзалу.
2б) Доїхати до приміського вокзалу маршрутками №35, 57, 111, 135 - а звідти до вокзалу декілька хвилин пішки.

Варіант 2.

Це зображення було завантажене з дописом Вул. Любінська.

Це зображення було завантажене з дописом Вул. Любінська.

Це зображення було завантажене з дописом Пр-т. Свободи.