Опублікуй власні знимки Львова - задокументуй нашу культурну спадщину!

Усе

Народний Дім

 

На місці, де стоїть Народний Дім і церква Преображення, був монастир і костел чину св. Трійці, званого тринітаріями, що займалися викупом невільників з турецької неволі. Тринітарії оселилися тут 1695 р. й жили до скасування чину 1783 р. Цісар Йосиф II монастирські будинки призначив на заснований ним львівський університет. У костелі уладжено бібліотечну салю, й тут 16 листопада 1784 р. відбулася інагурація нового університету. Саля була прибрана адамашковими котарами (портьєрами), портретом цісаря й мальовилами, що зображали університетські будинки. На столі були зложені диплом, печать та інсигнії університетських властей.

Низький Замок

 

Далі стояв т. зв. Низький Замок, названий так для відрізнення від Високого Замку на горі. Він лучився з мурами міста при північно-західнім розі, фронтом стояв до теперішньої вул. Рутовського, починаючи від вул. Лукасінського (Низький Замок), до половини промислової школи. Повстав він разом із першими укріпленнями міста в XIV ст., двічі горів, був перебудований і в руїнах дотривав до початку XIX ст. Низький Замок був резиденцією королівського старости. Вхід був десь навпроти Народного Дому (до 1990 р. - окружний Будинок офіцерів).

Церква Св. Хреста і монастир Францішканів

 

Дальше за будинками єзуїтів був монастир францішканів з костелом св. Хреста, на місці давнішої церкви св. Хреста. Костел був заснований в XV ст. У сім францішканськім костелі відбулася славна нарада у вересні 1648 р., як на Львів ішов тоді Хмельницький. На раді було 3000 шляхти, і вона віддала оборону міста і краю князеві Яремі Вишневецькому, знаному з ненависті до козаків. Але Ярема забрав тільки гроші, зібрані міщанами на оборону, і кинув місто на його власну долю. Під час наради у костелі помічено якогось передміщанина-українця, що записував щось у книжечці. Його взято за шпигуна, виведено із костела і біля єзуїтської фірти без допиту і суду вбито. В 1785 р.

Костел Єзуїтів

 

Вулиця Трибунальська звалася зразу Шевська, від кінця XVIII ст.— Дикастеріальна, тому що вела до урядових бюр у єзуїтів. При ній помітніші доми в стилі цісарства, ч. 10 і 12.

Шпиталь Св. Духа

 

При катедрі був цвинтар, обведений довкола муром. Навпроти теперішньої захристії була брама для переїзду повозів, що звалася королівською. Піші йшли на катедральний цвинтар по кількох східцях; також дві фіртки були від сторони площі св. Духа (пл. Івана Підкови) і проти головного входу. Перед останньою фірткою були різничі ятки, в яких деколи навіть бито худобу. Мур зруйновано при реставрації 1776 р., тоді перенесено під сам костел божий гріб, що колись був в одній з брам. Ятки 1800 р. розібрано і перенесено за Краківську браму.
Теперішня вулиця Рутовського, недавно ще Театральна, колись мала ім'я Довгої. Площа св. Духа називається від костела того ж імені, при якім від XIV ст. був шпиталь, найдавніший у Львові. Костел і шпиталь знесено 1792 р.; при пізніших розкопках у 1840 р. відкрито давній цвинтар, багато людських костей. За австрійських часів при площі поставлено військову стражницю (приміщення для варти).
В цій околиці була також міська лазня і вузька вуличка між шпиталем і комплексом єзуїтів, звалася Лазебною. При кінці цеї вулички була мурована «єзуїтська фірта», що вела на вали. З кам'яниць помітніша при вул. Рутовського, ч. 10, з орнаментикою в стилі рококо.

Римо-Католицька Катедра

 

З Ринку, з кожного рогу, виходять по дві вулиці — Руська і Сербська, Галицька і Капітульна (Катедральна пл.), Трибунальська (Шевська) і Краківська, Гродзіцьких (Друкарська) і Домініканська (Ставропігійська). Вони доходять до чотирьох вулиць, рівнобіжних до боків Ринку: Бляхарської (І. Федорова), Боїмів (Староєврейська), Рутовського (Театральної) і Вірменської. Знову рівнобіжно до цих вулиць ідуть вулиці: Підвалля, Собеського (Братів Рогатинців), Гетьманська (пр. Свободи) й Скарбківська (Л. Українки) з деякими меншими вуличками. Простір цих вулиць — це теперішнє середмістя, а колись властиве місто, укріплене довкола мурами й валами.

Жлобський Миколай

Під такою назвою з'явилася нова дискусійна гілка на Форумі рідного міста:
http://misto.ridne.net/viewthread.php?tid=6116

Процитую частину першого повідомлення (я автор)

Цитата:

Гуляв сьогодні з сином у центрі міста. Біля оперного стоїть ряжений під щось середнє між Святим Миколаєм і митрополитом Шептицьким і продає послуги знимкування з собою та якимось хламом, навзірець картонних саней та оленів.

Я знимкував свого сина біля святкової ялинки з різних боків. Коли почав наближатися до того ряженого, почув від нього окрик "тут фотографувати тільки за гроші!"
Я розумію, у кожного свій хліб, і зрештою, той чоловік напевно тоже хоче їсти.

Ковзанка на площі Ринок

На площі Ринок функціонує ковзанка. Враження повністю можна прочитати тут http://misto.ridne.net/viewthread.php?tid=5087

Ціна коливається від 8 до 32 гривень, з власними ковзанами в двічі дешевше.
пон - сер 8 (прокат 16)
чет- пт 10 (прокат 20)
субота 15 (прокат 30)
неділя 16 (прокат 32)
дитячі вдвічі дешевше

Була акція для школярів, збирали групи, писали заяву і їм віділяли ковзани і вхід все бескоштовно на 1 годину але тільки до обіду.

Мабуть на новорічні вихідні народу там буде.......

..вирішила трохи поскаржитися на ту ковзанку :-(( хоча лід хороший, ціна прийнятна (ті, хто любить кататися, катаються на власних ковзанах, а це не дуже дорого), але:

Піца замість гейм-клубу

Сьогодні побачив що на горі проспекту Чорновола (колишньої 700-річчя) закрився комп'ютерний клуб а замість нього відкрита піцерія.
Враховуючи, скільки молодих людей там тратили свої гроші і здоров'я, мене це дуже тішить.

Успенська церква (ч.2)

 

При головній церкві є окрема каплиця Трьох Святителів, фундації Корнякта, побудована 1590 р., обновлена 1671 р. греком Александром Балабаном. Це невелика церковця, збудована з тесаного каменю, фасад поділений трьома пілястрами на три поля, посередині портал, на краях два вікна, густо вкриті різьбою з мотивами винограду й іншими; фриз із головок і фестонів, над будовою — три високі бані. Всередині каплиця знищена реставрацією, під час якої вкрито її стіни мармуром.

Успенська церква

 

Під патронатом братства була церква Успення Богородиці. Першу вістку про неї маємо з 1399 р. Ця найдавніша церква погоріла при пожежі Львова 1527 р., братство на руїнах вибудувало нову, але вже 1547 р. мури почали розсуватися, і братство мусило приступити до ґрунтовної перебудови. Нову церкву закінчено 1559 р., будував її Петро Італієць з Люгано; значну підмогу братству дав молдавський воєвода Олександр — на честь його вмуровано таблицю над вхідними дверима, і з того часу церкву називано волоською. Але при пожежі 1571 р. Успенська церква знову погоріла. Ставропігія мусила взятися до нової будови. Розпочато її 1591 р.

Українські міщани (ч.2)

 

Руська вулиця була свідком і тріумфів, і недолі нашого міщанства. В 1539 р. святковано тут відновлення львівського владицтва. Наші міщани кільканадцять літ вели заходи, щоб добути собі єпископа, і врешті, по довгих заходах і коштах, добилися свого. Першим єпископом став Макарій Тучапський, львівський міщанин і діяльний член братства. В 1584 р. напередодні Різдва, 3 січня (в цей час різниця між юліянським і григоріянським календарями становила 10 днів), на Успенську церкву напав латинський архієпископ Соліковський, вигнав із церкви вірних, що тут зібралися, зневажив священика і врешті запечатав церкву,— таким способом хотів присилувати братство, щоб згодилося святкувати свіжозаведений григоріянський календар. По довгім процесі наші міщани змогли оборонитися, і церкву відкрито. В 1586 р. відвідав братство патріарх Єремія, надав йому нові права.

Фотографії веселки

Пропоную збирати фотографії веселок.


http://lviv.ridne.net/node/1260

Національний університет ім. Івана Франка

Синдикація вмісту