Львів 0 А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
Брюховичі Винники Рудно
Вул.Коперніка
Внесено Pavlo Zhezhnych П'ят, 30.03.2007 - 11:25Вул.Коперніка. Вигляд від перехрестя з вул.Словацького в сторону центру Львова.
Копернік Миколай (пол. Mikołaj Kopernik) (19 лютого 1473, Торунь — 24 травня 1543) — астроном, автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи.
Свою найголовнішу працю, базовану на власних спостереженнях і обрахунках, “Про кругові рухи небесних тіл” опублікував після довгих сумнівів у рік своєї смерті. У цій роботі він постулював зовсім нове розуміння місця Землі і, разом з тим, людини у Всесвіті.
Читати більше про М.Коперніка.
Вул.Дорошенка
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 29.03.2007 - 11:05Вул.Дорошенка. Вигляд від перехрестя з вул.Словацького в сторону центру Львова.
Руїна 60—70-рр. XVII ст. на Україні стала й особистою трагедією цього визначного політичного і державного діяча, який прагнув створити незалежну Українську державу в етнографічних межах, включаючи Перемишль, Галич і Львів.">Дорошенко Петро (1627 - 19 листопада 1698) - визначний український державний, політичний та військовий діяч, гетьман України (1665-1676). Ставши у 1665 р. гетьманом Правобережної України, поставив собі за мету кінцеве звільнення її від поляків. У 1667 р. завдяки турецьким війскам добився від польського короля визнання суверенітету гетьманату на Правобережній Україні. У 1668 р. був проголошений гетьманом України по обидва боки Дніпра. Боровся за незалежну Україну в її етнографічних межах.
Все життя і діяльність гетьмана Дорошенка, визначного державного і політичного діяча свого часу, були спрямовані на досягнення повної державної незалежності та збереження територіальної єдності України. Власне таку оцінку його діяльності давали такі видатні українські історики як В. Антонович, М. Костомаров, М. Грушевський, Д. Дорошенко та ін. Але перша спроба об’єднати Правобережну і Лівобережну Україну, що її намагався здійснити Гетьман
Руїна 60—70-рр. XVII ст. на Україні стала й особистою трагедією цього визначного політичного і державного діяча, який прагнув створити незалежну Українську державу в етнографічних межах, включаючи Перемишль, Галич і Львів.">Петро Дорошенко, закінчилась невдало.
Корок на вул.Січових стрільців
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 29.03.2007 - 11:03Корок на вул.Січових стрільців. Вигляд від парку ім.І.Франка. На дальньому плані - телевізійна вишка.
Січові Стрільці (СС) — одна з найкращих реґулярних формацій Армії УНР у 1917—1919, яка мала різні форми організації: Гал.-Бук. Курінь Січ. Стрільців, 1 Курінь СС, Полк СС, Окремий загін СС, Дивізія СС, Осадний корпус Січових Стрільців, Корпус СС, Група СС.
У формації СС Армія УНР диспонувала військ. частиною, яка виділялася своєю організованістю і боєздатністю. Як гол. підпора протигетьманського повстання, СС мали великий вплив на Директорію УНР, але після від'їзду В. Винниченка за кордон цей вплив зменшився. По війні керівні старшини СС були творцями і чоловими постатями УВО — ОУН.
Вул.Крушельницької біля парку ім.І.Франка
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 29.03.2007 - 10:56Вул.Крушельницької біля парку ім.І.Франка. Вигляд вниз від вул.Матейка до вул.Словацького.
Крушельницька Соломія Амвросіївна (23 вересня 1872 - 16 листопада 1952) — відома українська оперна співачка, педагог.
Сьогодні ім'я С.Крушельницької носять Львівський оперний театр, Львівська музична середня школа, Тернопільське музичне училище, 8-річна школа в селі Біла, вулиці у Львові, Тернополі, Бучачі.
Читати більше про С.Крушельницьку.
Проспект Т.Шевченка у дні святкування 750-річчя міста Львова
Внесено Oleg Chyrka Tue, 27.03.2007 - 15:58Святкування 750-річчя міста Лева в центральній частині міста. Фото з виглядом на проспект Т.Шевченка зроблене з площі А.Міцкевича
Парк ім.І.Франка біля вул.Матейка
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 22.03.2007 - 14:11Парк ім.І.Франка біля вул.Матейка.
Готель Дністер на вул.Матейка
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 22.03.2007 - 13:42Готель Дністер на вул.Матейка. Вигляд від входу в парк ім.І.Франка.
Пам'ятник І.Франкові
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 22.03.2007 - 13:24Пам'ятник І.Франкові. Біля Львівського університету і парку ім.І.Франка. Вигляд з вул.Університетської.
Іван Якович Франко (27 серпня 1856, с. Нагуєвичі Дрогобицького повіту - 28 травня 1916, Львів) — відомий український письменник, поет, вчений, публіцист, громадський діяч.
- Енциклопедія українознавства
Франко (псевдоніми Джеджалик, Живий, Кремінь, Мирон та ін.) Іван (27 серпня 1856 р.—28 травня 1916 р.), письменник, поруч Шевченка один з найвизначніших духовних провідників України, вчений, громадсько-політичний діяч, публіцист.
Головний корпус університету ім.І.Франка
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 22.03.2007 - 13:14Головний корпус університету ім.І.Франка. Вул.Університетська. Вигляд з вул.Листопадового Чину.
Краківський базар і вул.Базарна
Внесено Pavlo Zhezhnych Thu, 22.03.2007 - 13:07Краківський базар і вул.Базарна. Вигляд з перехрестку вул.Шпитальної, Шолом-Алейхема, Базарної та Джерельної.
Краківський базар і вул.Базарна. Вигляд з перехрестку вул.Шпитальної, Шолом-Алейхема, Базарної та Джерельної.
Панорама міста Львова
Внесено Pavlo Zhezhnych Wed, 21.03.2007 - 14:06Панорама міста Львова. Вигляд з вул.Клепарівської біля Краківського базару на Високий замок.
Вул.Т.Шевченка
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 20.03.2007 - 16:44Вул.Т.Шевченка. Вигляд з перехрестку з вул.Ярослава Мудрого.
Вул.Городоцька біля цирку
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 20.03.2007 - 16:35Вул.Городоцька біля цирку. Вигляд в сторону центру Львова. На дальному плані - Замкова гора і телевізійна вишка.
Бібліотека Львівської політехніки на вул.Професорській
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 20.03.2007 - 12:19Бібліотека Львівської політехніки на вул.Професорській.
Головний корпус Національного унівеситету "Львівська політехніка"
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 20.03.2007 - 12:05Головний корпус Національного унівеситету "Львівська політехніка". Головний вхід. Вигляд від вул.С.Бандери.
Церква Св.Юра
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 13.03.2007 - 16:54Церква Св.Юра.
Архикатедральний собор Св. Юра у Львові, греко-католицький собор Галицької митрополії, до 1817 при манастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762). Вважається головною святинею греко-католиків.
Собор Св. Юра розташований серед зелені на пагорбі, домінує над містом. За традицією собор поставлений на місці дерев'яної церкви й оборонного монастиря, закладених за князя Лева бл. 1280. Після зруйнування обох цих споруд Казимиром III (1340) на тому місці була зведена мурована триапсидна, чотиристовпна церква-базиліка візантійського типу, побудована 1363–1437 архітектором Дорінґом за архимандритів Євтимія і Лаврентія (1738–1744). За митрополита Атанасія Шептицького її розібрано й 1744–1764 побудовано сучасний собор з комплексом будинків за проектом і під доглядом до 1759 архітектора Бернарда Меретина, закінчено 1764 архітектором і скульптором С.Фасінґером за митрополита Лева Шептицького. Оздоблення і розмалювання інтер'єру тривало до 1780 і далі.
Вул.Устияновича
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 13.03.2007 - 16:47Вул.Устияновича. Справа - навчальний корпус Львівської політехніки. Вигляд зі скверу пл.Св.Юра.
Вул.Листопадового Чину
Внесено Pavlo Zhezhnych Tue, 13.03.2007 - 15:46Вул.Листопадового Чину. Вигляд на центр Львова від пл.Св.Юра. На дальньому плані - телевізійна вишка.
Захід сонця
Внесено Pavlo Zhezhnych Пн, 12.03.2007 - 16:08Захід сонця. Вигляд з гуртожитку Львівської політехніки по вул.акад.Лазаренка. На дальньому плані - житлові будинки вул.Володимира Великого.